Українська спілка іконописців презентувала роботи на тему Різдва Христового. Виставка відбулася у Національному музеї ім. Андрея Шептицького. Автори картин запропонували як традиційне, так і новаторське бачення релігійного сюжету, історія якого налічує понад 1500 років.
Тема Різдва Христового стала відправною точкою мистецьких пошуків для студентів та добре знаних у Львові та за його межами іконописців. Більшість робіт − сміливі мистецькі інтерпретації іконописної традиції, інші були виконані із дотриманням канону.
Серед новаторських образних рішень привертають увагу ікони Данила Мовчана. Лаконізм та живописність нагадують твори видатного польського іконописця ХХ століття Єжи Новосельського.
Стиль художника Остапа Лозинського, який є працівником Національного музею у Львові та має постійний доступ до старовинних українських ікон, добре відомий львів’янам. Митець досяг віртуозного виконання ликів, імітуючи вохрення − традиційну техніку висвітлення лику по санкіру (основний тілесний тон в іконі).
Мисткиня Любов Яцків презентувала вишукану стилізовану композицію — силует Богородиці узагальнено з допомогою чіткої лінії та локальних кольорових плям. На золотому фоні зображені ангели. Ритмічний рух їхніх крил спонукає маєстатичний образ Богородиці променіти.
Диптих студентки кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ Іванни Демчук незвичайний по композиції. Лики Богородиці і немовляти потрактовані монументально (співвідношення великих мас та дрібних деталей створюють відчуття величі). Вони вписані у форми прямокутників і наполовину приховані за блакитною та чорною смугами. У правій частині диптиху, на золотому фоні, можемо бачити одиноку шестикутну зірку, яка за формою нагадує мотиви української вишивки.
До ефекту таїнства свята, містерії звертаються Вікторія Мовчій та Софія Білик. За допомогою приглушених тонів та яскравих променів Божественного світла художниці надають іконі глибинного, містичного значення, адже Бог приходить у світ як світло: "І світло в темряві світить, і темрява не огорнула його". (Ін. 1.5)
Любов Яцків "Різдво Христове" Дошка, левкас, золото, акрил, 2012 р.
Джерелами іконографії Різдва Христового є Святе Письмо (Мт.:1-2; Лк.: 2), Усне Передання, зафіксоване в Протоєвангелії Якова (гл. 17-23) та Євангеліє Псевдо-Матфея, гл. 13-14).
"Зірку трактуємо як знак і місце народження Месії. Темна печера — символ Землі, яка через гріхопадіння втратила світло Божої правди. Ясла, на яких лежить новонароджений Христос, символізують жертвоприношення Авраама і водночас є символом престолу, на якому знаходиться жертовний Христос. Мудреці зі Сходу символізують вселенське значення подій Різдва Христового. Цікавим є те, що на багатьох іконах Богородиця відвернулася від Дитяти. Це символічно, адже за старозавітнім законом на Бога не можна було глянути: "І закрив Мойсей лице своє, боявся бо дивитися на Бога" (Вих. ІІІ, 6)", наголосив у експлікації виставки завідувач кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ та голова Української спілки іконописців, Роман Василик.
Нагадаємо, що втілення Спасителя описували за допомогою двох сюжетів: "Різдва" та "Поклоніння волхвів". Різдво Христове, як окремий сюжет, з’являється у VI столітті, а потреба підкреслити дві природи Христа — божественну і людську — під час полеміки з християнським вченням монофізитів. Богородицю зображають лежачою — Вона відпочиває після пологів. Також в іконі фіґурує повитуха. Зображення гори — вдала знахідка іконописців — дозволило отримати високий горизонт, а отже помістити багато сюжетів: явлення ангела пастухам, ангелів, що славлять Бога, поклоніння волхвів, або трьох царів верхи на конях, омовіння Дитя повитухами, Йосипа, що замислився. Окрім цього в іконі можуть бути другорядні сцени: Волхви перед Іродом, втеча в Єгипет. Ці та інші різночасові сюжети знайшли місце у роботі Іванки Крип’якевич-Демид. Велика за форматом ікона перетворюється на ілюстровану оповідь із Святого Письма.
Четверта виставка Української спілки іконописців "Яко з нами Бог" була присвячена річниці заснування організації і тривала з 9 по 31 січня 2013 року.
Богдан Ворон
http://artes-almanac.in.ua/art/articles/yako_z_namy_bog.html
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz